До дня пам'яті героїв Крут

Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Офіційна сторінка ВО "Свобода".
Новини

До дня пам'яті героїв Крут

Прапор України
Прапор України
29 січня 2013

Кожна нація має своїх героїв, що душу поклали на жертвенний вівтар за свою державу. Кожний народ має свою героїчну сторінку в історії. Та не зрівняється жодна нація з українською, що мала не просто сторінку, а цілу величезну книгу боротьби за свою самостійність, написаної кров'ю безіменних героїв, що юність та життя своє склали за любов до батьківщини. Вогонь боротьби передавали від батька до сина, з материнським молоком, і ця боротьба з неволею потребувала реалізації … І ось через віки славні сини України звільнили Українську націю від царського ярма під звитягою української революції…

Але недовго раділи українці… Раптово червона большевицька псина, розчахнувши пащу, наступаючи з півночі, зжирала одне українське селище за іншим, жадаючи дістатися серця України – Києва. І тут скипіла кров юнацька палкою любов'ю до батьківщини та лютою ненавистю до ворога, що бажав загарбати їхню землю. Неважливо, що їх було мало, і не важливим було, що не мали вони військової підготовки та відповідного озброєння та однострою. Керував ними національний дух та жага до помсти ворогові за кожного вбитого українця, за кожну спалену хату.

29 січня 1918 року відбувся бій під станцією Крути. Важкий був бій, нерівний, та юнаків і студентів берегло лоно їхньої рідної матері – України, що давала їм сили в м'язи та наснаги у серце на боротьбу з у кілька разів чисельнішим ворогом… Оскаженілі большевики були ошелешені тим, що їхній тисячній армії протистоїть купка юних студентів, та з особливою злістю намагалися знищити їх. …Не встояли юнаки, але їхні мертві тіла були з усмішками на вустах. І над оглухлим від пострілів бойовищем лунало "Ще не вмерла Україна…" від ще живих студентів, які чекали своєї смерті під стіною станції від куль большевицької гниди. Та хоч фізично їх було знищено – їхня жертва була не марна, бо стала прикладом для подальших поколінь борців за національне визволення.

Феномен героїзму крутянських героїв – у тому, що вони, добровільно відмовившись від своїх юнацьких мрій, кохання, взяли до рук кріс. Мабуть, відчували на своїх плечах якусь вищу місію, яку самі до кінця не усвідомлювали. Вони стали тієї іскрою, яка розпалила багаття визвольного духу цілої Української нації, бо так того потребувала історія та вищи сили…

Те сталося. Ми зараз маємо свою вільну, самостійну Україну, за яку полягли молоді юнаки під Крутами. Та й зараз звитяга боротьби крутянців передається нам у спадок, бо сьогодні Україну знову намагаються заярмити та витягти всі соки нащадки большевиків, які вбивали наших юнаків під Крутами. Боротьба крутянців ще й досі жевріє в наших серцях і має розпалитися у велике вогнище боротьби, дати сили й наснаги побороти режим Януковича, яким керує Кремль.

Націю творить історія. І історія Крут має стати тією силою, що дасть нашій Нації сили відродитися, як фенікс відроджується з попелу…

Володимир Луговий,
Сумська "Свобода"






Пошук

Усі права належать ВО "Свобода", 1995-2014.

Матеріали сайту є вільними для розповсюдження за умови посилання (для internet-ресурсів - гіперпосилання) на джерело.